Уманьпиво є «своїм» тільки для повнолітніх
Вам вже виповнилося 18?
Дуже Шкода
але доступ до даної сторінкі дозволен тільки повнолітнім громадянам.
0 (800) 33-09-09
Дзвінки по Україні безкоштовні
Кошик
Вхід на сайт
Вітаємо,
Увійдіть в особистий кабінет, щоб зручніше користуватися нашим сайтом
Наші продукти
no-image

Інтерв’ю з німецьким фахівцем Christian Kuschniok

Новини 25.05.2015
Поділитися з друзями
Інтерв’ю з німецьким фахівцем Christian Kuschniok

На заводі зараз триває планова реконструкція обладнання, для чого ми запросили німецьких фахівців, які встановлюють нову лінію розливу пива. Про це ми писали в групі в Вконтакте.

У робочий час з ними не поговориш. Незручно підходити із запитаннями, коли праворуч працює лінія, яка вивергає пару, а ліворуч – зосереджені обличчя німецьких фахівців із документацією.

Фахівці на кілька днів затрималися, і нам вдалося взяти невеличке інтерв’ю у Крістіана (Christian Kuschniok).

 

 

– Крістіане, дякуємо, що погодилися на інтерв’ю для читачів нашого сайту. Розмова піде не тільки про пиво і пивне обладнання.

 – Існує думка, що пивні країни не відрізняються кухнями. Мовляв, це тільки у винних націй (Франція, Італія, Португалія і т.д.). І взагалі є тільки 2 кухні: французька і китайська. Що ви на це скажете? Чи є німецька кухня? У чому її особливість? 

– У нас приблизно 1300 заводів по всій Німеччині. У кожного свої сорти. На півночі країни в основному гіркі сорти пива, жителі півдня, наприклад, баварці, п’ють більш солодкі сорти.

Є ще регіональні сорти. У Кельні п’ють кельш, а в Дюссельдорфі – альт.

У нас достатньо змішана кухня, не можна сказати, що по регіонах якось відрізняється. Тому особливого нічого немає, подається те, що класично заведено для пива,  конкретного поділу немає.

 – На початку 16 століття був виданий так званий закон про чистоту пива, якого з того часу неухильно дотримуються. Це вражає. Як жителям Німеччини вдалося зберегти традиції? У чому секрет?

– Ця система якості себе добре зарекомендувала. Чому ми повинні вигадувати щось нове або змінювати те, що добре працює?

 – У нашому уявленні Німеччина і пиво – це два нероздільні поняття. Як відомо, навіть деякі події в історії країни були пов’язані з пивом. Наприклад, «пивний путч» або заворушення через підвищення ціни на пиво в 1888 році в Мюнхені. Розкажіть коротенько, як сьогодні пересічним німцем сприймається пиво?

– Можна сказати, що все одно пиво напій номер 1 в країні, незважаючи на всі зміни, міграційні в тому числі. Останнім часом стали популярними коктейлі, змішують з кока-колою 2,5-процентне пиво, мікси або навіть безалкогольні напої.

Революція відбувається в цьому напрямку. Жінкам подобається пити солодкі сорти – серед них 2,5 відсотка. Йде тренд у напрямку освіження, менше алкоголю – більше насолоди. Ці ніші намагаються заповнити всі пивзаводи.

– У Німеччині фактор того, звідки людина родом, впливає на пивні звички? Наприклад, баварець буде пити берлінське пиво? Або шваб – баварське?

– Звичайно! Я, наприклад, п’ю пиво виключно свого міста. Люди залишаються вірними своїм звичкам. Тому й існує така величезна кількість заводів. Баварець ніколи не захоче гірке пиво, яке варять на півночі. Кожен каже: “Це моє, я звик, я буду це пити!”

– На Вашу думку, може існувати “культура споживання пива” чи це просто рекламний хід пивоварів?

– Люди різні бувають. Це справа кожного, один може випити 2 келихи в приємній компанії, інший – 10. Кому що до душі. Це особиста думка кожного.

Багато перестають ходити в паби – інфляція впливає, ціни підвищилися. Багато зіграло скасування куріння в пабах (краще буду пити пиво вдома і курити).

 – Переїжджаючи кордон з Україною, що перше Вам впадає в очі?

– Вродливі жінки та дівчата (посміхається – прим. автора).

 – Як ви вважаєте, Україна – пивна країна?

– Ми, наприклад, номер 2 в Європі. Я не знаю ваших статистичних даних, не знаю, скільки ви вживаєте пива, тому не можу сказати. Завод ваш розвивається, і це добре.

– У нас невеликий завод, у кризу ще складніше конкурувати з великими концернами. У них і дистрибуція агресивніша, і можливостей дещо більше. Зараз, наприклад, 2,5 літра можна купити за 20-25 грн (це 0,85 – 1 євро). Як у Німеччині виживають такі заводи, як наш?

– Є достатньо багато пивоварних заводів, які на 20-30 гл на рік “проливають”, працює всього 3-4 людини. Але вони обслуговують прилеглі містечка і села. Через прихильність до свого регіонального, рідного, за рахунок цього й існують. Тому ваш завод порівняно з нашими карликами ще досить великий.

 – У чому особливості роботи з нашим заводом?
Ми невелика фірма. У нас з вами прямий відкритий контакт, ми вас знаємо, ви хороший клієнт, платоспроможний.

– Ми не виходимо на великі концерни так як вони хочуть дешеву і не зовсім якісну техніку, міряють одним роком. А ваш директор турбується про якісне обладнання, яке буде служити роками. Тому ми якось сходимося, це один із аргументів.

– Побажайте що-небудь читачам нашого сайту.

– Нехай всі сорти спробують, ми всі спробували (посміхається – прим. автора). Оберуть той, який їм більше до душі, «наліво» не ходять, а підтримують свого виробника. Мало сенсу бачу пити пиво «Балтика», якщо є Уманське. Для нас це нормально.

Дякуємо, Крістіане!