Яблучний сидр — легкий ігристий слабоалкогольний напій з унікальними смаковими нотками. Він має чимало схожості із шампанським, але слабкіший по міцності і містить менше калорій. Один келих справжнього сидру швидко вгамує спрагу. Все тому, що в його склад не входить цукор або міститься в малих кількостях. Незначна міцність і незвичайний фруктовий смак — ось властивості напою. Завдяки цим особливостям він полюбився багатьом жінкам. Кожен житель України може самостійно приготувати сидр, рецепти справжнього яблучного еліксиру ви знайдете в даній статті. Ми розглянемо перевірені технології — винну і класичну домашню. Вони дуже схожі між собою, в обох випадках знадобляться яблука. Чим ароматніші і соковитіші фрукти, тим смачніше вийде сидр!
Хочете отримати легкий напій, схожий на сухе вино? Дотримуйтеся даної технології, коли будете робити яблучний сидр, рецепт якого відомий людству вже більше двох століть. Головний його інгредієнт доступний українцям. Йдеться про смачні ароматні яблука, якими багата наша країна. До приготування краще приступати восени, коли зібраний новий урожай фруктів.
Отже, винна технологія відрізняється від інших тим, що в її основі лежить процес бродіння яблучного соку на меззі (макусі). Напою вийде багато, при цьому він буде на 100% натуральним. По суті, вийде яблучне вино. Головне, не помилитися при виборі сировини. Сорти яблук, які ми вживаємо в їжу, не зовсім підходять. В них недостатньо кислот і танінів. Розумно в якості основи взяти фрукти різних сортів:
Якщо є час, щоб новий урожай фруктів дозрів в погребі, чудово! Чим довше він там пробуде, тим краще. Однак не допускайте загнивання. Приготування сидру можна починати через кілька тижнів визрівання. Перший етап робіт — обробка плодів.
Увага: не варто ретельно промивати яблука! Після якісної обробки практично не залишиться дріжджових культур. Відповідно, бродіння займе набагато більше часу. При обробці потрібно видаляти частинки бруду і підгнилі місця. Робити це можна за допомогою відрізу щільної тканини і ножа.
Після обробки приступають до подрібнення фруктів. Для цього знадобиться один з наступних приладів:
В результаті подрібнення яблук вийде сусло. Основа для напою готова! Саме час переміщати мезгу в ємність зі скла з широким горлом.
Важливо: не використовуйте посуд з пластмаси. Врахуйте, що одного соку буде недостатнього. Без макухи і цукру процес бродіння затягнеться «на віки».
Меззі дають час відстоятися. Після підброджування в сік і макуху додають трохи цукру. Він прискорить процес приготування, підвищить міцність напою. Свідченням бродіння виступають піна і кислий запах. Мезгу потрібно відстоювати 3–4 доби, після чого макуху відокремлюють від соку.
Цікаво: чи можна винний рецепт сидру назвати простим і вигідним? Так, інгредієнтів і дій — мінімум! З 10 кг яблук виходить близько 5 літрів сидру. Однак до дегустації доведеться чекати не менше півроку.
Наступний етап — фільтрація. Вона не займе багато часу, якщо заздалегідь підготувати новий відріз марлі і чисту суху ємність для соку. Брагу проціджують, посудину з вмістом обов’язково закривають гідрозатвором. Він попередить потрапляння кисню і вивільнить вуглекислий газ. Люди, які не використовують гідрозатвор, грубо порушують технологію. Замість сидру у них виходить брага з цвіллю або яблучний оцет.
Скільки часу і за яких умов перетримувати сусло? Підготовлений підброджений яблучний сік в ємності з гідрозатвором поміщають в темне тепле місце. Оптимальна температура повітря варіює в межах від 20 до 27 °C. В холодному приміщенні «дикі» дріжджі не вступають в реакцію з цукром. Процес активного бродіння займає близько місяця. Про його закінчення свідчить:
Після завершення активного бродіння можна спробувати яблучний сидр, рецепт якого передбачає вчинення інших маніпуляцій. На цьому етапі напій позбавлений солодкості, має кисло-гіркий смак. Це означає, що саме час приступати до декантирування. Процес зняття сидру з осаду здійснюють за допомогою спеціального шланга. Після цього брагу перемішують і переливають в чисту ємність. Посудину підбирають з урахуванням обсягу вмісту. Ємність заповнюють соком до країв, знову закриваючи гідрозатвором. Настає черга витримки і освітлення. Посудину з брагою залишають в прохолодному сухому приміщенні, температура в якому коливається в межах від 10 до 15 градусів Цельсія. Через місяць можна знімати пробу і повторно проводити декантирування. На цьому етапі додають фруктозу або цукор за смаком. Підсолоджений напій знову закривають гідрозатвором, залишаючи в прохолодному приміщенні для дозрівання на 2–3 місяці. Готовий сидр розливають по затемненим скляним пляшкам, які попередньо стерилізують, і ретельно закупорюють. Термін зберігання натурального напою дорівнює 3 роки.
Рецепт яблучного вина знали ще наші прабабусі. Правда, вони не називали напій сидром. Яблучна брага була самодостатнім аперитивом або основою для приготування самогону. Міцний напій з великою кількістю цукру подавали до столу на свята. У звичайному житті його рідко пили, так як на приготування йшло багато часу.
Домашній рецепт яблучного сидру має багато схожості з попередньою винною технологією. Однак за основу при приготуванні беруть фрукти диких сортів. З маленьких терпких кисло-солодких плодів виходить сидр з чудовим насиченим смаком. Отже, перший етап традиційної технології — віджимання соку. Далі потрібно слідувати етапам виноробства:
Важливо: мезгу викидають відразу після отримання соку! Міцність напою з диких яблук невисока, але її можна підвищити шляхом додавання цукру. Зберігають такий сидр в холодильнику або погребі теж протягом 3 років.
