Напої на основі медового сиропу підкорюють своїм м’яким смаком і приємним ароматом. Пивовари сучасності намагаються відтворити рецепти, які були популярні ще за часів Русі. Слабоалкогольний «коктейль» готується на основі дріжджів, смакових добавок і натурального продукту бджільництва. Фруктові бражки, ягоди, коріння і трави надають нові кислі, пряні або солодкі нотки. Сьогодні втілити рецепти старовини можуть всі бажаючі. Завдяки складу напій характеризується рядом корисних властивостей. Пропонуємо вашій увазі види ароматного пиття і рецепт медовухи, яка стане прекрасним доповненням веселого проведення часу у дружній компанії або в колі друзів.
«Коктейль» на основі натурального продукту може мати різні смакові якості в залежності від допоміжних компонентів. Існують такі різновиди питного меду:
У сучасному виробництві використовуються й інші способи приготування хмільного меду. Питво на спирту або медовуха з дріжджами відрізняється від старовинних рецептів, але приваблює своїми м’якими смаковими властивостями і приємним ароматом.
Фахівці заводу «Уманьпиво» змогли відтворити класичний напій, який був популярним за часів Київської Русі. «Медовар» готується на основі натурального бродіння без додавання спирту. У складі відсутні барвники, підсолоджувачі, консерванти.
Користь напою обумовлена наявністю натурального меду. Даний компонент багатий мікроелементами і сполуками, які позитивно впливають на роботу організму. На Русі вірили, що стакан «еліксиру» зміцнює силу і збільшує її. Кружка медового пінного покращує травлення, подовжує вік, бадьорить і веселить.
Окремі компоненти (ялівець, запашні трави і т. д.) насичують напій також іншими корисними мікроелементами і речовинами, що підвищують захисні сили організму, захищають від хвороб і недуг.
Втілити технологію створення старовинного хмільного меду в домашніх умовах неможливо. Якщо дубові бочки знайти реально, як і створити температурні коливання, то чекати 15–20 років — завдання непросте. Але ви можете використовувати інший, більш простий спосіб приготування медовухи.
Для створення ароматного, смачного пиття необхідні наступні компоненти:
Продукт бджільництва заливається рідиною кімнатної температури. Суміш доводиться до кипіння і помішується. В рідину додаються спеції, після чого вона знову кип’ятиться. В процесі необхідно прибирати піну з поверхні.
Відвар проціджують і охолоджують. У нього додаються дріжджі (100 грамів). Процес бродіння займає 2–3 дні. По закінченні цього терміну напій розливається по пляшках і дозріває в темному прохолодному місці.
Градус медового напою формується часом витримки, температурою настоювання і видом супутніх компонентів. В домашніх умовах можна приготувати не тільки хмільний мед. В основі такого напою — вишневий сироп, який заливається відваром з води і продукту бджільництва. Напій проціджують і остуджують. У нього за смаком додається мед або цукор.
Ви вже знаєте, як зробити медовуху, але як розкрити всі смакові якості хмільного слабоалкогольного напою? Пити його рекомендується до їжі. Легкий, м’який смак напою може легко затьмаритися закусками. Він подається охолодженим, не запивається і не закушується.
Медовуха часів Київської Русі могла зберігатися в дубових бочках до 40 років. Вік надавав їй унікального смаку, насичуючи новими якостями. Але приготовлену в домашніх умовах берегти довго не варто. Оптимальний термін — близько 2 місяців. Набагато важливіше питання не скільки можна зберігати медовуху, а в яких умовах?
Не допускається розлив відвару в пластикову тару. Зберігання в ній надає неприємного смаку і псує аромат. Використовуйте пляшки, бажано з темного скла. Зберігати напій рекомендується далеко від сонячного світла при температурі 5–10 градусів.
